Стипендіатка DAAD Катерина Шевчук: "Німеччина — це мрія, шлях до якої не завжди простий"

Яку спеціальність Ви вивчали у Вільному університеті Берліна і якою була тема Вашої магістерської роботи?

Публіцистика та комунікація. Я зосередилася на міжнародній комунікації та досліджувала цифрову публічну дипломатію представництва України в Німеччині.

Як у Вас з’явилася ідея навчатися в Німеччині і як Ви дізналися про стипендії DAAD?

Німеччина була моєю мрією ще з дитинства. Я навчалася у школі за програмою DSD із поглибленим вивченням німецької мови, тож змалку знайомилася з мовою та німецькою культурою. Про DAAD я вперше почула ще в школі, а під час навчання в університеті почала набагато активніше цікавитися програмами підтримки — зокрема завдяки просвітницькій діяльності DAAD Україна.

Як Ви обирали університети, до яких подавали заявки на стипендію?

При виборі я орієнтувався насамперед на провідні німецькі університети, тобто на ті, що займають високі позиції в національних та міжнародних рейтингах, зокрема на Exzellenzuniversitäten. При цьому я звертала увагу на те, наскільки широко там представлена моя спеціальність. Для мене було важливо, щоб магістерська програма стала продовженням того шляху, який я обрала під час навчання на бакалавраті в українському університеті.

“Я досі добре пам’ятаю рекламу в метро: «Освіта — це твій квиток до мети». Це так.”

Чи було щось у структурі німецької системи освіти, що виявилося для вас новим у порівнянні з українською системою освіти? Що вам сподобалося найбільше?

Нового було дуже багато. Наприклад, сам розклад: заняття могли починатися як о 8:00 ранку, так і о 16:00 дня, що для українських університетів досить нетипово. Іншим було й саме розуміння студентства: у Німеччині фактично немає звичних нам «однокурсників» у тому сенсі, до якого ми звикли. Люди, які починають навчання одночасно, можуть надалі майже не перетинатися, адже кожен вибудовує свій навчальний маршрут значно самостійніше. Цей самостійний вибір дисциплін на той час був новим теж. Та я щаслива, що пізнала як українське, так і німецьке студентство. Вони прекрасні — кожне по-своєму!

У Німеччині мені дуже імпонували строгість, дисципліна і ставлення до навчання: якщо ти вже на магістратурі, то від тебе очікують повної залученості. Ґрунтовної, наукової залученості. І ти там сам від себе цього очікуєш.

Дуже подобалася культура бібліотек.

Але найбільше мене приваблювало те, наскільки великого значення в Німеччині надають освіті в принципі. Досі пам’ятаю рекламу в метро: «Освіта — це твій квиток до мети». Це так.

Яке Ваше улюблене місце в Берліні?

Набережна біля німецького парламенту: Шпреє, та сама красива архітектура зі шкільного підручника німецької мови і мрія дитинства.

Чи могли б Ви поділитися, як і чому Ви ухвалили рішення повернутися в Україну після декількох років навчання та роботи у Німеччині?

Росія розпочала повномасштабну війну проти України, і мене покликало коріння. Я відчувала, що зараз маю бути вдома в Україні, і хотіла бути корисною тут.

Що Ви можете порадити студентам та студенткам, які знаходяться на початку свого шляху у Німеччину?

Німеччина — це мрія, але мрія вибаглива. І шлях до неї не завжди простий. Найважливіша порада — не миритися з відмовами й «неможливо». Мене свого часу, наприклад, багато хто запевняв, що стипендію DAAD отримати практично нереально. А виявилося — усе реально. Нехай чуже «ні» не буде відповіддю на ваші мрії. Іноді варто просто продовжувати йти. І мріяти!